Для людини з порушенням зору відвідування медичного закладу може бути складним через незнайоме приміщення, сходи, двері, коридори, відсутність зрозумілих орієнтирів та необхідність самостійно знайти потрібний кабінет.
Саме тому важлива не лише фізична доступність приміщення, а й уважне та правильне ставлення працівників.
Як правильно допомогти?
1. Спочатку запитайте, чи потрібна допомога.
Не варто автоматично брати людину за руку або вести її кудись без попередження.
Можна просто сказати: «Чи потрібна Вам допомога? Я можу провести Вас до потрібного кабінету».
2. Представтеся та звертайтеся безпосередньо до людини.
Не потрібно говорити через супроводжуючу особу. Людина з порушенням зору сама може відповісти на запитання та повідомити, яка допомога їй потрібна.
3. Не використовуйте лише жести.
Фрази «он там», «праворуч», «біля дверей» можуть бути незрозумілими.
Краще сказати конкретно: «Поверніть праворуч, через кілька метрів буде двері до кабінету».
4. Попереджайте про перешкоди.
Якщо попереду сходи, поріг, вузький прохід або двері, повідомте про це заздалегідь. Наприклад: «Попереду три сходинки вниз».
5. Якщо супроводжуєте людину, дозвольте їй самій обрати зручний спосіб.
Зазвичай людина може триматися за руку супроводжуючого трохи вище ліктя та йти приблизно на пів кроку позаду. Не потрібно тягнути її за собою.
6. Не залишайте людину посеред незнайомого приміщення.
Якщо ви провели її до певного місця, поясніть, де вона знаходиться. Наприклад: «Ми біля кабінету №2. Двері прямо перед Вами».
7. Не переставляйте без потреби особисті речі людини.
Тростину, сумку чи інші речі не слід брати або переміщувати без дозволу.
Якщо людина прийшла із собакою-поводирем
Собака-поводир допомагає людині безпечно орієнтуватися в просторі.
Не слід:
- гладити собаку без дозволу;
- годувати його;
- кликати або відволікати під час роботи;
- намагатися самостійно керувати собакою.
Найкраще поводитися спокійно та звертатися безпосередньо до людини.
Простір теж має бути безбар’єрним
Для людей із порушеннями зору важливими є:
- достатнє освітлення;
- вільні проходи без зайвих предметів;
- відсутність небезпечних перешкод у коридорах;
- добре помітні сходи та поручні;
- зрозуміла навігація;
- контрастні позначення та доступна інформація.
Головне правило – не вирішуйте за людину, яка допомога їй потрібна.
Запитайте — і допоможіть саме так, як вона просить.
Іноді для створення безбар’єрного середовища не потрібні складні рішення. Достатньо уважності, поваги та готовності допомогти.